Усвідомлена співпраця людини і природи, використовуючи досягнення науки і техніки, в результаті принесе людству такі багатства, про які воно навіть не мріяло. У цьому допоможе пермакультура, вважає Павло Арданов, голова Громадської спілки "Пермакультура в Україні", з яким ГУРТ у форматі PRоГОну говорив про можливості запровадження пермакультури в Україні, про діяльність спілки та яке значення має ця ідеологія для становлення громадянського суспільства.

В жовтні 2019 року представники Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України здійснили поїздку по 6 пермакультурних фермах Угорщини та Словаччини та провели фестиваль. Поїздка відбулася в рамках проекту "GEN+LAND+WWOOF=learning and investigating sustainability", ініціатором якого була ГС "Пермакультура в Україні", та який був підтриманий Міжнародним вишеградським фондом. Від кожної країни в подорож відправились представники цих трьох мереж: GEN - Глобальна мережа екопоселень, LAND - мережа центрів пермакультури та WWOOF - органічні ферми, що приймають волонтерів. Центри, які відвідала група, також належали до цих трьох мереж.

У березні 2018 року Мекономіка провела Курс з міського фермерства, куди потрапило 33 учасника з 7 міст України.

Найактивніші з них отримали консультації та інформаційну підтримку.

Через три місяці ми навідалися в гості до тих, хто вирішив організувати город.

Наступна історія – про пермакультурну ділянку на території університету «Україна», де декан факультету біомедичних наук Валентина Мовчан і еколог Володимир Розум за допомогою технології теплих грядок вирощують овочі та квіти.

Сучасний світ стає дедалі більш одноманітним. Різними є назви міст, країн, а всередині них – однакові вивіски, рекламні банери, торгові центри. У супермаркетах усе структуровано, розкладено по поличках, помідори однакові, як на підбір.

На полях, де вирощують овочі для масового споживання, усе не менш однаково: оце в нас гігантське поле капусти, ми насиплемо в нього рівно стільки необхідних речовин, скільки буде потрібно, щоб не росли бур'яни. Ми посадимо капусту якнайраніше. Ми заберемо її машинами й повеземо продавати на весь світ.

Людина керує рослинами, як їй заманеться. Усе робиться по волі людини – і, парадоксально, їй же на шкоду.

Найлегше позбутися шкідників за допомогою дрібних хижих тварин.

Засилля слимаків на городах змушує шукати вихід: хтось береться за отруту й позбувається пожирачів овочів швидко, хтось витрачається на біопрепарати, хтось випробовує настої трав чи попіл. Однак місце полеглих рудих загарбників швидко займають прибульці з сусідніх ділянок, і боротьба починається спочатку.

Більш дієвий спосіб позбутися слизьких шкідників пропонує Павло Арданов, заступник голови громадської спілки "Пермакультура в Україні".  

Живий організм

Родюча жива земля не є якоюсь статичною субстанцією. Це жива динамічна система – тобто живий організм, який складається  з великої кількості природних систем або органів, які взаємодіють між собою. Як і людина, земля може жити, тобто активно плодородити, хворіти, виснажуватись, бути малородючою, а може і померти – стати неродючою. Жива земля – це симбіоз органічних і неорганічних сполук із всією ґрунтовою біотою, а також із усім рослинним і тваринним світом Землі. Крім того, всі складові частини такого симбіозу підтримують тісний зв’язок із Космосом; розвиваючись по його законах, вони спілкуються його інформаційними каналами. Так, одним з прикладів такого космічного зв’язку є оптимальний час посадки рослин за  календарем Марії Тун.

Папір, зелень, відходи з овочів, фруктів і кави – усе це їдять каліфорнійські черв’яки.

Впродовж 10 років львів’янка Тетяна Чучко розводить їх вдома.

Трьох ящиків, де живуть хробаки, вистачає, аби обслуговувати сім’ю з 4 людей. Якщо черв’яків стає більше, доводиться забирати відходи з сусідніх овочевих кіосків. Хробаки харчуються сміттям, натомість продукують органічне добриво – біогумус.

Тетяна сподівається, що з часом мати таку ферму стане модно.

Каже: "Мрію почути такий діалог: "Як це, у вас вдома немає хробачків? Та ви несучасна людина".