Місто притягує людей, немов магніт. Перші міста були місцем захисту від напасників, місцем збереження матеріальних та інтелектуальних надбань і їх подальшого розвитку. У містах концентрувались і розвивались науки і технології, покращувались побутові умови, що все більше посилювало приплив населення до міст.  Але з часом урбанізація призвела до виникнення такого явища, як «сум нових міст» - депресії, викликані відсутністю контактів з елементами природного середовища (рослинами, тваринами, ландшафтами). Подальше збільшення концентрації людей викликало «синдром лемінга» - погіршення здоров’я і психічні розлади внаслідок скупчення, що проявляється в агресії, депресивних явищах, суїцидах. Приклад – столиця Японії Токіо, де нагромадження будівель і концентрація населення в сукупності з суперяскравим антуражем забезпечили найвищий у світі рівень суїцидів.

 

Негативними факторами, які шкодять здоров’ю, є також нагромадження сміття, пригнічення несумірністю гігантських будівель з власними розмірами людини, неестетичний вигляд стін та доріг, потворні або «антимистецькі» графіті. Вигляд наших міст повністю протилежний вимогам такої науки, як відеоекологія - науки про вплив на здоров’я людини зовнішнього вигляду оточуючого середовища. Як вид людина сформувалась серед лісів та лук, тому сприятливим для зорового аналізатора і відповідно – для здоров’я в цілому є вигляд дерев і трав, а не бетонних стін і пластикового сміття. Ці негативні зорові образи нібито і не кусають чи ранять нас, але вони перевантажують зоровий центр, через який ми отримуємо 80 % всієї інформації про світ, перенапружують його, а зоровий центр перенапружує і руйнує цим перенапруженням психічне і фізичне здоров’я.

Таким чином, середовище міста має руйнівний вплив на здоров’я людини. Але в медицині існує такий термін, як «терапія середовищем», від франко-англійського Milieu therapy - лікувальний вплив середовища, лікування середовищем, тож невже ми не у змозі перетворити шкідливе міське середовище в лікувальне? При сучасному рівні розвитку науки і технологій – цілком.

Питаннями лікувального впливу природного середовища займаються такі галузі науки, як екотерапія – усвідомлене спілкування людини з природою та гарденотерапія – лікувальне садівництво, яке дозволяє сполучати реабілітацію із вирощуванням екологічно чистих продуктів харчування (що є елементами трудотерапії). Спілкування з природою  буде взаємовигідним при наявності взаємної поваги (як і між людьми). Тому воно не може зводитись до: а) полювання (скоро вже не буде на кого полювати); б) до збору грибів і ягід та приготування і поїдання шашликів  (бо це призводить до витоптування рослинності,  ущільнення грунтів і зрештою – до загибелі цієї ділянки); в) до розваг у канатних парках чи у будиночках на деревах – бо це веде до загибелі цих дерев. Екотерапія, як усвідомлене спілкування з природою буде по-справжньому корисним тоді, коли ми усвідомимо, кого і що ми бачимо перед собою: білку, горобця, осу, ромашку, кропиву і т.д. – і будемо знайомі з ними, тобто знайдем інформацію про те, як їх правильно називати, як вони живуть, де гніздяться чи зростають, чим живляться, що люблять і чого не люблять. Зрештою, наша задача в екотерапії – зрозуміти їх, зуміти поставити себе на їх місце і таким чином уявити, чим ми можемо бути корисними одне одному: кропива – у борщі (тому не потрібно нищити її, а обережно зірвати по кілька листочків із кожного стебла); синичка – як ворог наших ворогів (шкідників сільського господарства) – тому для неї потрібно облаштувати гніздівлі і годівнички, недоступні для котів і т.д. Лікувальний вплив спілкування із тваринами називається зоотерапією; найвідоміші її види – дельфінотерапія (2 тисячі грн. за сеанс) та іпотерапія – 300 – 500 грн за сеанс. А вільноживучі тварини і птахи, якщо їм створити дружні умови в місті, створять безкоштовну зоотерапію.

Важливим елементом захисту від «синдрому лемінга» є можливість усамітнення в «зелених кімнатах», створених із переплетеної рослинності, що створює щільні стіни, які захистять від чужих поглядів і частково – від шуму. Можна також коригувати настрій та психологічний стан людини за допомогою кольору. Сучасні сорти рослин, виведені селекціонерами для найрізноманітніших потреб ландшафтного дизайну, дозволяють створювати кольорові сади: білі, блакитні, світло-зелені, золотисті та ін., створені із рослинності  відповідного кольору. Вони можуть бути доповнені декоративними елементами кольоротерапії, призначеними для психокорекції космонавтів і полярників, розробленими Мадяром С.А. 

Ще одним несприятливим фактором міського середовища є літній перегрів, захистом від якого є укриття поверхонь рослинністю, причому покрив із червонолистих рослин знижує температуру на 15 – 20 градусів Цельсія, тоді як із зелених – на 8- 10 градусів. Використавши вертикальне озеленення, можна обійтись без кондиціонерів, які викликають простуди.

Для осіб із вадами зору, слуху, тактильного відчуття, опорно-рухового апарату і т.д. є світовий досвід створення сенсорних садів – які дозволяють розвивати ослаблені системи. Ми згадали лише найважливіші елементи для перетворення несприятливого міського середовища у лікувальне, можна наводити ще багато елементів – але де у місті взяти площі для їх розміщення?  Їх можна розмістити вертикально у складі багаторівневих фіторекреаційних зон, використовуючи багатий досвід різних країн. Найдавнішими є сади на дахах – і от уже 2030 року третину всіх продуктів у Брюсселі планують вирощувати на дахах. Перспективи гарденотерапії – безмежні! Створено вертикальні сади, сади на стінах і балконах, ампельні та багато інших. Будинок Хундертвассера у Відні та Боско вертікале демонструють можливості масштабного співіснування людей і дерев та іншої рослинності у висотних будинках. Враховуючи, що більшість квітів і багато дерев є їстівними, це можуть бути продуктивні насадження, які ще й створюють середовище проживання для птахів – що вже є зоотерапією.

Багаторівнева фіторекреаційна зона має розміщуватись між дерев, у гущі їх крон, але не спиратись на ці дерева, а мати власні опори, щоб деревам не шкодити. Металеві чи дерев’яні конструкції мають майданчики для відпочинку від рівня землі до верхівок дерев з інтервалом 2 метри, щоб була можливість обрати для себе (в залежності від актуального стану організму та настрою) оптимальні умови середовища. Адже біля поверхні землі, під завісою листя і гілок умови зовсім інші, ніж біля вершини дерева. Приземний шар збагачений СО2, кисню тут менше, вища вологість, нижча освітленість. Чим вище підніматись, тим сухішим стає повітря, у ньому більше кисню та фітонцидів. 

Для створення більш густого озеленення такі конструкції мають бути доповнені виткими рослина та ампельним озелененням. Особливу увагу слід звернути на виткі троянди, оскільки їх пелюстки є надзвичайно цінним доповненням більшості страв та на інші їстівні квіти – щоб поєднувати красиве  і корисне. На таких конструкціях можуть бути розміщені усі ті елементи лікувального середовища, які ми розглянули вище, у тому числі контейнерні грядки для гарденотерапії, сенсорні сади і т.д. 

На рівні грунту багаторівнева фіторекреаційна зона може бути доповнена водним об’єктом – невеликим озером з декоративними водними рослинами, що сприяє більш тривалому психофізіологічному ефекту. Вона також може бути продовжена вглиб – до штучно створеної соляної печери чи просто підземного приміщення для релаксу з особливо затишною атмосферою.

Ще одним доповненням до багаторівневої фіторекреаційної зони може стати розміщена поряд балкова (яружна) екосистема, адже стабільна, заросла лісом балка має свій сприятливий для усього живого мікроклімат, створює відчуття захищеності, затишку і спокою. Для збереження зеленого світу такої балки необхідно обладнати її за прикладом Канади: доріжки і майданчики для відпочинку зроблені на опорах, тому грунт не ущільнюється і вплив рекреантів на природний світ тут мінімальний.

Якщо відпочинок основної маси людей буде зосереджено у таких багаторівневих фіторекреаційних зонах – це дозволить зберегти природні екосистеми. Інакше залишиться лише милуватись зображеннями природи у таких чудових скляних намистинах.

Мовчан Валентина, кандидат біологічних наук, декан факультету біомедичних технологій в Міжнародному університеті розвитку людини "Україна", пермакультурна дизайнерка та викладач

Подивитися вебінар

Подивитися презентацію