Пермакультура це підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля.

Термін "пермакультура" виник як змішування термінів "стала культура" та "стале сільське господарство". Метод пермакультури був розроблений в сімдесятих роках минулого сторіччя австралійцями Біллом Моллісоном та Девідом Холмгейном. 

Призвело до цього стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами сучасної агрокультури. Вони почали видавати книги. Моллісон вів лекції по всьому світу, навчаючи сотні студентів на своєму 2х-тижневого курсі природного дизайну (що перетворився на Сертифікаційний курс пермакультурного дизайну). Їхні ідеї розширилися від землеробства до екопоселень. З Австралії пермакультура стала міжнародним рухом. В Європі цей метод був використаний системно австрійським фермером Зеппом Хольцером.

Філософія пермакультури базується на трьох етичних принципах:

ТУРБОТА ПРО ЗЕМЛЮ

ТУРБОТА ПРО ЛЮДИНУ

СПРАВЕДЛИВИЙ РОЗПОДІЛ

Девідом Холмгейном було сформульовано 12 основних принципів пермакультури:

А це принципи пермакультури від Джорджа Соболя:

Основним інструментом пермакультури є дизайн, функціональна організація простору. Вміння виявляти та встановлювати зв'язки із усіма елементами навколишнього середовища дозволить гармонійно облаштувати ділянку. Навчитися такому дизайну можна на щорічному сертифікаційному курсі пермакультурного дизайну.